Якщо ваші батьки — НАРЦИСИ
Уявіть собі мати, яка на людях поводиться як ідеальна матуся, але при цьому гнівається і кричить на своїх дітей і чоловіка вдома, якщо вони чимось її дратують… або батька, який навмисно збиває своїх дітей з пантелику, кажучи їм, що чогось не було зроблено, коли насправді було, знецінюючи їхній досвід і нав’язуючи їм те, що вони не можуть довіряти собі…
Це обидва приклади батьків з нарцисичними рисами. Як і багато рис особистості, нарцисизм підлягає нормальному статистичному розподілу серед населення, а це означає, що більшість людей потрапляють десь у середину спектру, у той час як лише деякі досягають вкрай високого показника. Патологічний нарцисизм у формі нарцисичного розладу особистості (НРО) насправді зустрічається досить нечасто і охоплює тільки 1 % населення, згідно Psychology Today.
Той, хто страждає нарцисичним розладом особистості (НРО), швидше за все:
- Має перебільшене почуття власної важливості.
- Має почуття власної зверхності і вимагає постійного і надмірного захоплення.
- Очікує, що його визнають найкращим навіть без досягнень, які це б підтвердили.
- Перебільшує свої досягнення і таланти.
- Одержимий фантазіями про успіх, силу, красу або ідеальні стосунки.
- Монополізує розмови.
- Принижує або дивиться зверхньо на людей, яких вважає неповноцінними.
- Очікує особливого ставлення й беззастережної відповідності своїм очікуванням.
- Використовує інших, щоб отримати те, що хоче.
- Не може і не хоче визнавати потреби і почуття інших.
- Заздрить іншим і вірить у те, що інші заздрять йому.
- Поводиться зарозуміло або пихато, справляючи враження марнославної, хвалькуватої або претензійної людини.
- Наполягає на тому, щоб у нього було все найкраще.
Нарцисам складно впоратися з чим-небудь, що сприймається як критика або вторгається в образ, який вони створили про себе. Коли це відбувається, вони можуть злитися, принижувати інших, зазнавати труднощів із регулюванням своїх емоцій і відчувати приховані почуття сорому, уразливості і приниження.
Дорослішання з нарцисичними батьками
Виховання нарцисичними батьками призводить до переконання: «Я недостатньо хороший».
Зазвичай нарцисичні батьки дуже близькі зі своїми маленькими дітьми. Їхні діти розглядаються як продовження самих себе і стають джерелом самоствердження для батьків: «Подивися, які в мене ідеальні діти, хіба я не добре попрацював!» Діти стають засобом залучення уваги інших.
Діти вчаться вписуватися в шаблони, які їхні батьки створюють для них, і це може викликати занепокоєння у дитини, яка постійно заперечує свою справжню особистість, щоб догодити батькові або матері.
Дитина нарцисичних батьків повинна дотримуватися батьківських планів, щоб її життя було стабільним. Затвердження власних почуттів або думок може привести до проблем з батьком або матір’ю, які можуть проявляється в гніві, сльозах або покаранні. Унаслідок цього дитина дізнається, що її почуття і думки не мають значення, помилкові і несуттєві й часто пригнічує їх, щоб не порушувати порядок у домі.
Нарциси не завжди жорстокі. Вони дуже часто можуть бути добрими, але ця доброта майже завжди супроводжується умовами. Дитина часто приходить до розуміння того, що доброта батьків змушує її відчувати себе зобов’язаною їм. Чи це явне або приховане, почуття «Якщо я зроблю це для тебе, ти повинен мені це» можна порівняти з проявом доброти. Доброта і любов умовні.
З поведінкою нарциса буває важко впоратися навіть в кращі часи, тому дитині вона може здаватися вкрай непередбачуваною і тривожною. Маленькі діти не можуть просто встати і покинути сім’ю, тому вони плекають надію, жертвуючи власною самооцінкою і звинувачуючи себе. Дитина засвоює віру в те, що вона — проблема; «Якби я був кращим в тому чи іншому, то мої батьки любили б мене більше». Власна віра батьків в те, що вони ідеальні тільки посилює це переконання, оскільки вони вважають, що будь-який опір або негатив, які вони відчувають з боку дитини, — це її власна вина.
Складність дорослішання з нарцисичними батьками полягає в тому, що дитина часто не усвідомлює, що щось не так. Коли ми дорослішаємо, ми знаємо тільки те, що живемо в цій родині. Минає декілька років, і тоді доросла дитина починає усвідомлювати своє дитинство. Цьому усвідомленню часто допомагає друг або партнер, який здатний розпізнати своєрідне або дивне виховання нарциса.
Риси дорослих дітей нарцисичних батьків
1) Нерішучість і почуття провини
Дорослі діти нарцисичних батьків побоюються, що вони завдадуть комусь шкоду, зробивши те, що для них правильно. Їх привчили враховувати в першу чергу потреби своїх батьків, і тому їм важко враховувати свої власні потреби, не відчуваючи при цьому егоїзму. Ця нерішучість і почуття провини можуть паралізувати на довгі роки.
2) Внутрішній газлайтінг
Газлайтінг — форма психологічної маніпуляції, метою якої є змусити жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності, ставлячи під сумнів власну пам’ять та розсудливість.
Дорослішання з нарцисичними батьками може залишити у дорослої дитини відчуття, що вона може дуже мало запропонувати, навіть якщо це зовсім не так. У процесі дорослішання їхні таланти й навички могли применшуватися, ігноруватися або використовуватися нарцисичними батьком або матір’ю, які відчували загрозу з боку навичок своєї дитини.
Навіть коли вже доросла людина досягає успіху, вона може відчувати, що не заслуговує його, і це може викликати синдром самозванця.
3) Любов і вірність
Навіть після того, як вони виросли серед брехні, маніпуляцій і жорстокого поводження, дорослим дітям нарцисів може бути дійсно важко відмовитися від турботи і любові до своїх нарцисичних батьків. Вони, ймовірно, будуть відчувати провину за спробу відступити або ввести кордони й навіть можуть вступити у відносини з партнерами, які проявляють нарцисичні риси. Їм відома любов, заснована на маніпуляціях і умовах, тоді як безумовна любов може лякати.
4) Сила і стійкість
Дуже часто дорослі діти нарцисичних батьків демонструють прекрасну здатність проявляти співчуття і любов до інших, можуть будувати любовні стосунки, вчитися любити і піклуватися про себе. Вилікуватися від дорослішання з нарцисичними батьками можна, і про це ми поговоримо пізніше в цій статті.
5) Хронічне самозвинувачення
Незалежно від того, чи відкрито батьки ображають дитину, вони майже завжди емоційно глухі і занадто стурбовані собою і своїми власними справами, щоб чути біль своєї дитини. Як згадувалося раніше, щоб спробувати зберегти сімейний осередок, дитина (навіть якщо вона зараз доросла) ухиляється від звинувачення своїх батьків і замість цього бере всю провину на себе; «Якби я був кращим…», «Якби я не був такою складною дитиною…» тощо.
Це може тривати і в дорослому житті, коли доросла дитина продовжує нести провину за те, що не завжди є її провиною. У багатьох ситуаціях вони стають козлами відпущення виключно для того, щоб зберегти мир і спокій в родині.
6) Ехоізм
Ехоісти і нарциси доповнюють один одного. По суті, нарцисичні батьки можуть розгніватися або розридатися без особливого попередження, що змушує їхніх дітей займати якомога менше місця, щоб уникнути одного з цих емоційних спалахів. Це може бути схоже на ходьбу по тонкому льоду; намагаючись зробити все можливе, щоб їхні батьки не рознервувались.
7) Зв’язок, що не є безпечним
Дорослі діти нарцисів можуть бути схильними формувати недостатньо безпечні прив’язаності до своїх батьків, ніколи не відчуваючи тієї безпечної бази, яка їм потрібна, щоб почуватися комфортно, досліджуючи своє оточення.
Нехтування, маніпуляції або емоційна відсутність з боку батьків можуть поставити дитині під сумнів, наскільки безпечно вона зможе відчувати себе в руках інших людей. Це призводить до того, що деякі дорослі стають відчайдушно незалежними, не вірячи в те, що на когось ще можна покластися. Однак це може спонукати інших чіплятися за своїх партнерів у пошуках прив’язаності і постійно вимагати уваги від їхньої другої половинки.
8) Парентифікація
Діти, які ростуть з нарцисичними батьками, організовуватимуть все своє життя й особистість навколо щастя своїх батьків, а потім виростуть, організовуючи своє життя навколо щастя інших — багато хто з них працюють в допомагаючих професіях.
Як жити далі
Є багато різних способів рухатися вперед і зцілитися від нарцисичних батьків. Я б порекомендувала вам не намагатися робити це наодинці; вступаєте ви в терапевтичні відносини або опрацьовуєте одужання з партнером, залежить від вас. Робота над цим процесом зцілення з іншим членом сім’ї може викликати проблеми, тому дійте обережно.
Ось кілька ключових кроків, які ви можете зробити, щоб почати процес зцілення:
1) Усвідомте
Як і в усьому іншому, першим кроком є усвідомлення. Ми не можемо рухатися далі, поки не дізнаємося, що заподіяло нам біль. Якщо ви читаєте цю статтю, то, ймовірно, підозрюєте, що у одного з ваших батьків були нарцисичні риси або нарцисичний розлад особистості.
2) Вивчіть
Дізнайтеся про НРО і про те, як він може вплинути на сімейні відносини. Пошукайте інформацію в Інтернеті, почитайте літературу і поговоріть з терапевтами, які розбираються в питаннях нарцисизму.
3) Розкажіть про свій досвід
Ця вправа може датися нелегко, тому я безумовно рекомендую вам не займатися цим самостійно. Для кожної ознаки і симптому НРО згадайте і запишіть свій власний досвід з дитинства або дорослого життя. Для кожного з цих спогадів необхідно переписати розповідь з новим діалогом: «Мій батько — нарцис і через це поводиться зі мною так». У новому діалозі немає винних; ні ви, ні ваші батько або матір. Це спосіб переосмислити свій досвід з огляду нової інформації і зняти провину з себе.
4) Визначте
На попередньому етапі досить імовірно, що якесь образливе, травмуюче і зневажливе поводження з боку нарцисичного батька стане очевидним. Яким би болючим не був цей процес, ви, ймовірно, зможете розпізнати емоційне насильство і нехтування (викликання почуття провини, маніпулювання) і навіть психологічне насильство (газлайтінг або мовчазне звернення). Ви також можете знайти приклади фізичного насильства, фінансового зловживання (зневага або надмірне дарування подарунків). Опрацювати ці спогади з консультантом може бути надзвичайно корисно.
5) Оплакуйте
Дозвольте собі скорботу про дитинство, якого у вас не було, а також про те, що образ батьків був зруйнований. Як уже згадувалося раніше, дорослішаючи, ми знаємо тільки те, що знаємо. І тому, коли ви подорослішаєте і зрозумієте, що у інших дітей було зовсім інше дитинство, ніж у вас, ви можете відчути ревнощі, образу й гнів через те, що вам не вдалося цього випробувати. Можливо, ви виросли, захищаючи своїх батьків або обожнюючи їх, тільки для того, щоб зрозуміти, що вони дійсно заподіяли вам якусь шкоду. Це може бути досить дестабілізуючим фактором, і ми можемо виявити, що нам потрібно сумувати за образом наших батьків, якими ми їх собі уявляли.
6) Пропрацюйте основні етапи розвитку
Дуже ймовірно, що в дитинстві ви пропустили деякі важливі етапи розвитку, і зараз відповідний момент, щоб прожити їх. Прийшов час вивчити свою особистість, поекспериментувати зі своєю сексуальністю, побаченнями, вибором того, чому ви хочете навчитися і що ви дійсно хочете робити в своєму житті. Швидше за все, вам доведеться навчитися просити про те, що вам потрібно (ви можете почати з малого, наприклад, запитайте у перехожого як пройти до банку), навчитися визначати свої емоції, які так довго були пригніченими, і навчитися встановлювати здорові кордони.
7) Прийміть
Нарешті, важливо зрозуміти і прийняти той факт, що ваші нарцисичні батьки не зміняться. Як би ви не хотіли протистояти їм або як би ви не протистояли їм, дуже малоймовірно, що батьки змінять свій спосіб життя.
Зіткнення з нарцисичним батьком або матір’ю може викликати досить великі суперечки в сім’ях, оскільки, як згадувалося раніше, нарцис буде відчувати себе дуже соромно і вразливо через те, що його ідеальний образ руйнується. Це може привести до того, що вони стануть вкрай агресивними і злими.
Також важливо визнати і, можливо, навіть пробачити другого з ваших батьків. Якщо один з них нарцис, швидше за все, інший — помічник. Заохочуючи і/або виправдовуючи образливу поведінку нарциса, помічники по суті нормалізують і підтримують його. Іноді помічники також допомагають нарцису в його брудній роботі, потураючи насильство і посилюючи його прояви. Не називаючи жорстокого поводження і не захищаючи від нього своїх дітей, помічники стають співучасниками, навіть якщо вони також стали жертвами нарциса.
ЗАПИШІТЬСЯ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ПСИХОЛОГА
Емі Лондер (Amy Launder) — автор контенту для Центру Усвідомлення (The Awareness Centre, Великобританія, Лондон), пише і редагує повідомлення в блозі «Розмовна терапія». Їй подобається писати і досліджувати ідеї в областях психічного здоров’я і благополуччя, які її хвилюють і цікавлять. Емі також є кваліфікованим практикуючим психотерапевтом зі ступенем магістра психотерапії та консультування Університету Лідса.
Опубліковано з дозволу The Awareness Centre.
Оригінал статті англійською (the original article in English): theawarenesscentre.com
Переклад: Федотичева Єлізавета.
Дивіться також
Перемагаємо ірраціональний страх — поради психолога
Як створити люблячі стосунки з людиною, яка страждає від прикордонного (межового) розладу особистості.
Стаття про те, як справлятися з нападками заздрісників