Зламаний олівець або Ви цього варті
Одного разу, коли я ще працювала у школі, моя колега, одна старенька вчителька англійської мови показала, як пояснити школярам форму дієслова теперішнього доконаного часу.
Узявши простий олівець, вона просто зламала його навпіл. Ми сиділи у повному шоці, поки вони тримала у двох руках його половинки.
— Я broken його, зламала, все! — промовила вона. — Однак, я все ще маю його, have — ось! Have broken! От Вам і Present Perfect Tense.
Цей фокус мені запам’ятався назавжди. Тоді вважалося дивним псувати побутові речі, адже у ті часи не було такого поняття «одноразове». І просто так зламати олівець було вкрай дивно. Але вчителька не переймалася, оскільки Present Perfect відразу ожив, привернув увагу, збурив почуття і запам’ятався назавжди.
Однаково діє і робота на семінарі. Говорити про довіру, впевненість, спокій, гармонію можна нескінченно. Можна вчити напам’ять визначення, малювати схеми на дошці, занотовувати приклади в зошит. Однак все це не працює, просто вивітрюється з голови, бо думки не підкріплені яскравим чуттєвим досвідом, оскільки це все абстрактна теорія. А вона завжди гарно звучить, допоки ми не запитаємо себе: як саме це зробити?
Як змінитися, як зцілитися, коли страшно і боляче? Як позбутися сорому, жалю та сумнівів? Яким чином дістатися до свого внутрішнього «Я», де роками були замкнені двері, та ще й знаходилися під наглядом, бо там неймовірно боляче! Як виманити, приручити й зцілити той досвід? Як навчитися жити по-справжньому, спокійно?
Глибоко прожити, по-справжньому відчути і чесно прийняти — ось і вся відповідь.
Немає місця сумнівам там, де ми відчуваємо. Ми добре знаємо себе, своє дитинство й народження, довіру та сексуальність.
Семінар покаже Вам, що життя не докучне, не нудно бути собою, якщо зібрати всю мужність і волю в кулак, аби відчувати, мінятися, усвідомлювати.
Безпосередньо сам процес дихання дарує багато нового досвіду. Іноді це справжній екстрим у відчуттях. Чимало «скарбів» міститься в усіх вправах та завданнях, які необхідно виконати під час роботи. Часом, вони розказують про нас більше, ніж ми могли уявити собі: про що свідчать слова, як реагує тіло тощо.
Оточення також відіграє надважливу роль. Учасники працюють кожен сам по собі, проте склад групи ніколи не є випадковістю. Кожна людина — послання, історія, відкриття для інших. Іноді вистачає просто послухати когось, щоб відкрити й усвідомити щось важливе в собі.
І навіть коли завершився семінар, усвідомлення не залишають нас. Ми знаємо, відчуваємо й можемо. Досвід і знання унеможливлюють виникнення питання «а як, що с зим робити?».
Впродовж року ми намагалися допомогти людям на консультаціях та на терапії, але час від часу з’являлося наступне: «На семінарі було б легше зрозуміти!», «Не виникало б ніяких труднощів, якби семінар…», «А це, напевно, про народження. Чому? Повірте мені на слово.»
Не треба більше вірити на слово. Ви самі в змозі відчути, пережити, побачити. Психологія перестає бути суто теоретичною наукою, а стає живим знанням саме на семінарах.
Нарешті можна складати розклад на весну! Ми ледве дочекалися. Приходьте! Відшукайте найважливіше в собі цієї весни!
ЗАПИШІТЬСЯ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ПСИХОЛОГА